Великий депресивний розлад (ВДР) є серйозною проблемою охорони здоров’я

ВДР — один з найпоширеніших розладів психічного здоров’я, за оцінками понад 300 мільйонів людей страждають на депресію, що становить 4,4% населення світу, що призводить до понад 800 000 самогубств щорічно¹.

• Рівень поширеності змінюється залежно від віку, досягаючи максимуму у старшому зрілому віці (понад 7,5% серед жінок у віці 55–74 років та більше 5,5% серед чоловіків)¹.
• Загальна оцінна кількість людей, які живуть з депресією, зросла на 18,4% між 2005 р. і 2015 р.; це відображає загальний ріст світового населення, а також пропорційне збільшенню вікових груп, в яких депресія є більш поширеною¹.
• У 2015 р. депресивні розлади склали загальну кількість понад 50 мільйонів років, проведених з хворобою (РПХ). Більше 80% цього тягаря хвороб, що не призвело до летального результату, відбулося в країнах з низьким та середнім рівнем доходу¹.
  
   
• ВООЗ очікує, що депресія стане основною у світі причиною тягаря хвороб (DALY) до 2030 р².
• Відповіді опитувань 1441 респондентів під час COVID-19 та 5065 перед пандемією показали триразове збільшення симптомів депресії в США³.
• Депресія пов’язана з функціональними порушеннями, які можна порівняти з іншими важкими хронічними захворюваннями^{4, 5}.
  • Страждання або погіршення соціальної, професійної чи інших важливих сфер функціонування є визначальною характеристикою ВДР⁶.
  • В середньому, особи з дуже важким ВДР (як визначено за оцінкою ШСД — шкала самооцінки депресії) відчувають себе до 24% року непрацеспроможними⁷.
    
     

Існують численні перешкоди для одужання від ВДР

• Відсутність лікування.
  1. До 50% не отримують лікування антидепресантами^{8, 9}

• Неприхільність до лікування
  1. Загальна неприхільність до лікування до 70%¹⁰
  2. Рання неприхільність до лікування може погіршити довгострокові результати.
     1. 44% пацієнтів припиняють терапію антидепресантами в перші 3 місяці¹¹
     2. 28% пацієнтів первинної ланки лікування припиняють терапію антидепресантами через 1 місяць¹¹

• Неефективність лікування.
  1. 40–60%¹²

• Рецидив/повернення хвороби
  1. Частота відповіді та ремісії при ВДР низька, незважаючи на перевірені фармакологічні (антидепресанти) та нефармакологічні методи лікування.
     1. До 80% випадків рецидивів або повернення хвороби¹²
     2. Залишкові симптоми пов’язані з підвищеним ризиком рецидивів та повернення хвороби^{13, 14}

Метою лікування депресії є ремісія, яка визначається як мінімальні симптоми, або їх відсутність, та повернення до нормального функціонування у всіх сферах життя¹⁵.

Неможливість досягнення ремісії пов’язана з багатьма негативними наслідками.

Досягнення реакції, а не ремісії, пов’язане із значно більшим ризиком рецидиву/повернення хвороби^15–17.

Доведено, що пацієнти, які не досягають ремісії, відчувають:

• більш хронічні депресивні епізоди¹⁵
• коротшу тривалість між епізодами¹⁵

Особи, у яких ремісія не досягнута, продовжують страждати від порушень психосоціального функціонування (наприклад, робота та стосунки)¹⁸.

Тривала депресія може збільшити смертність від усіх причин19 та захворюваність/смертність від інсульту20, діабету21, 22, ІМ23, ССЗ24, ХСН25, ВІЛ26, тощо.

Результати 16-річного проспективного поздовжнього дослідження доказують, що ризик смертності від усіх причин був приблизно у три — п’ять разів вищим у пацієнтів з депресією (із супутньою тривогою або без неї)¹⁹.

Доведено, що депресія значного ступню збільшує 6-місячну смертність після інфаркту міокарда23. У подальшому дослідженні встановлено, що наявність депресії тяжкого або незначного ступню збільшує ризик серцевої смертності навіть серед суб’єктів, які не мали раніше серцевих захворювань²⁴.

Поширеність тривоги

• Загальна кількість людей у світі, які живуть із тривожними розладами, становить 265 мільйонів¹.
• Частка населення планети з тривожними розладами у 2015 р., за оцінками, становить 3,6%. Як і у випадку з депресією, тривожні розлади частіше зустрічаються серед жінок, ніж серед чоловіків (4,6% порівняно з 2,6% на глобальному рівні)¹.

Тривожні розлади є шостою причиною непрацездатності (визначається роками життя у непрацездатному стані), з більшим рівнем непрацездатності, що спостерігається у жінок та у людей у віці від 15 до 34 років^27,28

• Оптимальною метою є повне зменшення симптомів та повернення до преклінічного рівня функціонування²⁹

• Діагностика
  • Тривожні розлади часто неправильно діагностують, оскільки пацієнт має соматичні скарги³⁰

• Відсутність лікування
  • У 87% пацієнтів з генералізованим тривожним розладом (ГТР) виявляються первинні симптоми, які не вважаються «тривогою», і їх можна лікувати за допомогою сучасних варіантів як антидепресантів/анксіолітичних засобів³⁰
    • В умовах первинної медичної допомоги 55% тривожних розладів діагностуються правильно проти 45% не визнаних у якості тривожного розладу³⁰
    • У пацієнтів з депресією супутній тривожний розлад часто залишається непоміченим³⁰

• Тягар хвороби³¹
  • Для багатьох пацієнтів тривожні розлади є важливою причиною непрацездатності 
    
    • Погіршення продуктивності праці: 34%
    • Соціальні порушення: 40%

Тривожні розлади призвели до загальної суми 24,6 мільйонів YLD у 2015 р. 

Всесвітня організація охорони здоров’я 2017 р¹.

COVID-19 призвів до збільшення поширеності тривожності більше ніж у 3 рази вищої порівняно з допандемічним періодом, заснованим на відповіді учасників*, що вказують генералізований тривожний розлад у скринінговій формі ^{2 32}.

* Співвідношення для 336 525 учасників з типових зразків ймовірностей Бюро перепису населення США: один у першій половині 2019 р. та чотири під час пандемії у квітні та травні 2020 р.

Компанія Viatris пропонує медичне забезпечення для різних психічних розладів

ЗОЛОФТ^® (сертраліну гідрохлорид) — селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС), призначений для лікування

• Великого депресивного епізоду. Запобігання рецидивам великого депресивного епізоду.
• Панічних розладів з наявністю або відсутністю агорафобії.
• Обсесивно-компульсивного розладу (ОКР) у дорослих та дітей 6–17 років.
• Соціального тривожного розладу.
• Посттравматичного стресового розладу (ПТСР)³³.

ЛІРИКА^® (прегабалін) - аналог гамма-аміномасляної кислоти [(S)-3-(амінометил)-5-метилгексанова кислота], призначений для лікування генералізованного тривожного розладу (ГТР), епілепсії, нейропатичного болю, фіброміалгії³⁴.